КУП��ТИ КВИТКИ

8 найцікавіших виставок серпня в Києві

У серпні, в найспекотніший місяць літа, пропонуємо ховатися від задухи в галереях і музеях: в Українському Домі — велика виставка, присвячена композитору Борису Лятошинському, а в галереї "Лавра" — ніжні гобелени за мотивами робіт Олександра Сухоліта.

"Олександр Сухоліт. Гобелени"

Галерея "Лавра", серпень

Реклама.

Увесь серпень в галереї "Лавра" можна побачити виставку гобеленів, створених за живописними творами Олександра Сухоліта. Експресивні роботи одного з метрів сучасного українського мистецтва на килими перенесли майстри легендарної решетилівської фабрики. Традиція ткацтва у селі Решетилівка на Полтавщині сягає XIX століття.

Гобелени з вовни й шовку виконані в традиційній техніці ручного решетилівського ткацтва. Теплі природні кольори, філософські сюжети, майстерна техніка: виставка "Олександр Сухоліт. Гобелен" справляє медитативне враження та, здається, ідеальна для неспішного споглядання влітку.

"Гобелени ще з часів Давньої Греції вважались розкішними, елітними витворами мистецтва, — розповідає кураторка Тетяна Миронова. — Свого часу Рафаель та Рубенс створювали сюжети спеціально для гобеленів. У 1950-х роках мільярдер Нельсон Рокфеллер замовив гобелен за мотивами картини "Герніка" самому Пікассо. Для Олександра Сухоліта цей проєкт — нова сторінка. Працюючи з гобеленами, художник перекладає мову пензля зовсім іншою мовою нитяної вовняної фактури. І твір сприймається інакше".

"Слід дотику"

Галерея Avangarden, до 8 вересня

Автор — Гліб Франко

"Слід дотику" — виставка об'єднує українських художників і дизайнерів, чиї роботи існують на межі між утилітар��им предметом і мистецьким об'єктом. Меблі, кераміка, килими, скло і живопис утворюють простір, де промислова естетика, ергономіка й матеріальна логіка речі висловлені художньою мовою. Обʼєкти, представлені на виставці, роблять слід руки видимим: пластика скла, фактура кераміки, вузол ручного ткацтва й природні нерівності стають рішенням. Поверхня зберігає відбиток дотику — свідчення часу, процесу та присутності людини.

Серед учасників — Оксана Левченя, Ірина Максимова, Софія Горбачевська (Sofika Ceramics), Андрій Саєнко, Андрій Опришко.

"Лятошинський. Відображення"

Український Дім, з 13 серпня до 20 вересня

Борис Лятошинський у Ворзелі

Після експозицій, присвячених Аллі Горській та київським митцям-шістдесятникам, Марії Примаченко, мисткиням-бойчукісткам та іншим визначним іменам мистецтва ХХ століття, інституція представляє свою першу музичну виставку.

Виставковий проєкт "Лятошинський. Відображення" розкриє постать одного з найвизначніших українських композиторів і вперше масштабно представить його постать в контексті української культури та історії. Експозиція поєднує архівні матеріали, рукописи, особисті речі митця, створюючи багатовимірну розповідь про нього самого та його час. Вперше будуть представлені предмети з приватного кабінету-музею Бориса Лятошинського. Особливу роль у проєкті відіграють сенсорні експозиційні рішення, зокрема дзеркальна інсталяція, звукові простори та аудіовізуальні твори — тут музику можна буде не лише почути, а й побачити.

"Київ–Венеція"

Центр сучасного мистецтва М17, до 30 вересня

Виставковий проєкт "Київ–Венеція" символічно прокладає міст між двома важливими водними артеріями Європи — Дніпром та Венеційською лагуною. Виставка звертається до теми мінорності ("In Minor Keys") — теми цьогорічної бієнале у Венеції та розглядає її як ідею надії, передчуття світанку. Спеціально для виставки команда розробила спеціальний трансформаційний маршрут з місцями відпочинку, споглядання, звуку, слова та руху. "Наша мета — відволікти, залучити до мрійливості та зачарування, запрошуючи відвідувачів уповільнити темп і дозволити новому досвіду статися", — розповідає кураторка Наталія Шпитківська.

Серед учасників проєкту — Неллі Ісупова, Анатолій Ганкевич, Тіберій Сільваші, Руслан Тремба та інші.

"Акт: Усі театральні вистави заборонені на двадцять років"

Кудрявка, 1 серпня

Вероніка Ємельянова — художниця, режисерка та перформерка, яка досліджує у своїх роботах теми бажання, архетипів та механізмів людської поведінки. Новий проєкт "Акт: Усі театральні вистави заборонені на двадцять років" у просторі Кудрявки досліджує, як трансформується бажання, коли його об'єкт стає недосяжним. У центрі експозиції — три відеоперформанси, доповнені предметними роботами та інсталяційними елементами.

Виставка Каріни Синиці

Оновлена галерея The Naked Room, серпень

У серпні відбудеться офіційне перевідкриття однієї з наймодніших та найважливіших київських галерей The Naked Room на новій локації — вулиці Золотоворітській, 2а. За словами команди, це буде один із небагатьох повністю інклюзивних мистецьких просторів у Києві.

Галерея відкриється виставкою художниці родом із Сіверськодонецька Каріни Синиці, яка відома роботами в монументальних техніках, зокрема фресками та настінним розписом. Її твори зосереджені на темах війни, переміщення та взаємодії людини з простором, осмислюють її особистий досвід у ширшому соціальному та екологічному контексті, зазначають у галереї.

"Між подихами стін, двері відчиняються всередину"

Voloshyn Gallery, до 6 вересня

Виставка об'єднує вісьмох молодих художників, чиї роботи спільно досліджують досвід існування в умовах тривалої невизначеності. Працюючи з інсталяцією, живописом, керамікою та відео, Діана Дем'яненко, Ніка Шумейко, Марія Чаркіна, Артем Дейнека, Ніколь Давидова, Анна Вехник, Дарина Святун та Олег Савін звертаються до простору домівки як до теми і водночас як до концептуальної рамки.

Кімната у цій виставці — не нейтральний і не безпечний простір. Це місце, де звичні предмети позбавлені своєї функції, де буденні жести набувають нового тривожного змісту, а межа між прихистком і небезпекою стає невизначеною. Представлені роботи не намагаються подолати цей стан — вони в ньому існують, використовуючи іронію, матеріальне зміщення та формальну невизначеність як способи залишатися присутніми у досвіді, що не піддається простим визначенням.

"Відомий невідомий Бедзір"

Stedley art foundation, 15 серпня

Виставка присвячена творчості одного з найцікавіших представників закарпатського живопису 1960-х, художника Павла Бедзіра. Вона представляє серію графічних робіт 1960–1970-х років, у яких митець поєднав модерністські художні практики із філософськими пошуками. Павло Бедзір сформував власну художню мову на перети��і світового модернізму та закарпатс��кої культурної традиції, активно експериментував із техніками фротажу, монотипії та авторськими способами друку, переосмислюючи досвід європейського авангарду

Не слідуй за модою — відчувай її

Підписатися

Ще в розділі

Популярне на VOGUE

Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності, та погоджуєтесь на використання файлів cookie.